задушливий — [заду/шлиевией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
задушливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
чад — у, ч. 1) Задушливий отруйний газ, який утворюється за неповного згоряння вугілля, жиру і т. ін.; чадний газ. || Їдкий, задушливий дим, що виділяється при поганому горінні вугілля, рідкого палива і т. ін. || Міцний, густий, п янкий запах, що його… … Український тлумачний словник
задуха — и, ж. 1) Жарке, гаряче повітря, сповнене випарувань. || Важке, сперте, бідне на кисень повітря, що утруднює дихання. 2) розм., чого. Неприємний задушливий запах. 3) перен. Тяжкі, нестерпні обставини, умови життя. 4) мед. Те саме, що астма … Український тлумачний словник
задухуватий — а, е, рідко. 1) Трохи задушливий. 2) Вражений задухою, хворий на задуху (у 4 знач.) … Український тлумачний словник
задушливість — вості, ж. Властивість і стан за знач. задушливий … Український тлумачний словник
задушливо — 1) Присл. до задушливий. 2) у знач. присудк. сл., де. Про наявність задухи (у 1 знач.), спеки де небудь. 3) у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття ким небудь задухи (у 1 3 знач.) … Український тлумачний словник
задушний — а, е. Те саме, що задушливий … Український тлумачний словник
перхлорилфторид — у, ч. Отруйний задушливий безбарвний газ, дуже реакційноактивний … Український тлумачний словник
прогірклий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до прогіркнути. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм. Неприємний, задушливий (про запах, повітря і т. ін.). 3) у знач. прикм., перен. Викликаний гіркотою, прикрістю … Український тлумачний словник